Покинуті індустріальні об’єкти для мене є своєрідними тінями, пам’ять яких так чи інакше є втрачена. Коли потрапляєш всередину таких будівель, їх залишки не завжди можуть дати однозначної відповіді про те, чим були ці місця в минулому і що тут робили люди. Даремність будь-яких намагань відтворити об’єктивну історію без суттєвих деформацій, спонукала мене звільнитись від тягаря однозначних змістів і  поставити під сумнів реальну історію. Тому я працюю із такими просторами, покриваючи їх стіни зображеннями, які асоціюються із давніми культурами, міфологією і віруваннями. Як і покинуті приміщення, трактування цих образів і знаків є виключно індивідуальним, адже вони створені принципово без однозначних змістів і є своєрідним інтертекстом. Таким чином, інтегруючи здогади і уяву, я прагну акумулювати багатозначність простору, «дозволити» йому бути руїнами святилища, храму, некрополя чи будь-чого, що точно не могло бути у конкретному місці.

За цим принципом у важкодоступних місцях Львова було створено низку об’єктів. Разом їх пропонується розглядати як елементи альтернативної географії, місто, історія якого існує лише у здогадах спостерігача.

#NEIVANMADE