Завтра – це день, якого ми чекаємо протягом дев’яти років. Війна покине наші домівки, небо проясниться, і сонце волі знову зійде над вільною землею. Я розмірковую, що приховує завтра. Наші міста не відновляться з попелу, ті, кого ми втратили, не повернуться, і ми самі не раптово потрапимо у країну багатства та успіху. Однак щось глибше зміниться. Щось, що можуть зрозуміти лише ті, хто живе сьогодні. Цей цикл натхненний творами американських реалістів, таких як Едвард Хоппер, Норман Роквелл, Чарльз Петерсон, Харт Бентон і Грант Вуд. Вони зображували прості життя звичайних людей. їхні картини, наповнені світлом і спокоєм, вірою в людську природу та свободою як невід’ємною простою правдою.

Так я уявляю Україну завтрашнього дня: свободу для всіх і мирне життя як найвищі ідеали, що супроводжують нас у новий світ, який ми отримуємо прямо зараз. Це буде наш раєм, який навіть у найтемніші часи сяє всередині кожного з нас. Саме тому я використав ці ідилічні картини як основу для знаходження значущих зв’язків між післявоєнною Америкою та майбутньою післявоєнною Україною, виокремлюючи аналогії та різниці між нашими світами.

Але які ж будуть українці у цьому раю? Жахи війни залишили невиліковну рану в наших серцях. Тому головними героями моїх картин є ті, хто страждає від посттравматичного стресового розладу. Вони – тіні, які знаходяться у світлому світі простого мирного життя, намагаючись адаптуватися або звикнути до того, що все вже позаду, поки приховують безмежну порожнечу за усмішками.

#NEIVANMADE