Для мене історичні фото – це не лише про історію. Це про людей. Таких самих, як ми з вами. Тому навіть якщо ви не впізнаєте, під час якої революції чи війни зроблено конкретну фотографію, у вас завжди є шанс розпізнати почуття людей, які закарбувались на плівці. Імперії, ідеології, переконання та заборони з’являються і зникають. Але емоції залишаються. Вони є тим містком, який дозволяє усвідомити, як мало нас відрізняє від тих, чиї імена зникли десятиліття тому, але хто все далі усміхається чи плаче з чорно-білих знимок.Ми живемо під час війни. Тому як ніхто інший ми здатні відчувати образи цих людей, які для мирного світу є лише тінями минулого. Ми і самі щодня робимо безліч фото. І багато з них теж історичні, тому для тих, хто житиме завтра, ми вже давно стали тінями минулого.

У проєкті “Коли ми були тінями” я працюю з історичними фото, перетворюючи їх на силуети, що зберегли одні лише емоції. Адже це те, що робить нас людьми. Відвідувачі можуть ставати частиною інсталяції, доповнюючи твори власними тінями, кожної миті створюючи унікальні зображення. Це пропонується сприймати як символічне окреслення власної присутності у глобальному історичному процесі.

Мистецький проєкт відбувся у колаборації з @avangard.ukraine в рамках командного збору «Культура в тилу» 9-11 лютого 2024 р. у Пороховій Вежі на вул Підвальній, 4. На відкритті проєкту відбувся музично-тіньовий перформанс у виконанні гурту NAZVA, а також благодійний продаж авторського мерчу.

#NEIVANMADE